Всі публікації

Відповідальність платників єдиного податку за порушення податкового та іншого законодавства

Автор: Юридична компанія "ЮС-ЦЕНТР"  •  16 June 2013


1) Відповідальність за несвоєчасну сплату або несплату єдиного податку.

За несплату або несвоєчасну сплату єдиного податку підприємець несе відповідальність у вигляді штрафу, який складає 50% ставки єдиного податку, встановленої для фізичної особи. Сума єдиного податку для фізичних осіб вважається узгодженим грошовим зобов’язанням. Отже, відповідно до статті 129 ПКУ, на цю суму нараховується пеня. Пеня нараховується на суму податку та на суму штрафних санкцій. Отже, якщо підприємець мав сплатити 200 грн. податку, то на день, наступний за граничним строком сплати він має штраф у розмірі 100 грн. та пеню за один день протерміновки.

 

2) Адміністративна відповідальність за неведення, неналежне ведення, втрату або ведення незареєстрованої книги обліку доходів та витрат.

Відповідальність за неведення, неналежне ведення, втрату або ведення незареєстрованої книги обліку доходів та витрат за встановленою формою передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення. Статтею 164-1 Кодексу, за зазначені порушення, передбачено попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 51 до 136 грн. Повторне, протягом року, таке порушення тягне за собою штраф в розмірі від 85 до 136 грн.

 

3) Відповідальність за неоприбуткування готівки в касу.

Для підприємця – платника єдиного податку до неоприбуткування готівки в касу прирівнюється здійснення відповідного запису в книгу обліку доходів та витрат у графу “доходи” на повну суму операції.

Відповідно до Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” N 436/95 від 12.06.1995 за неоприбуткування готівки в касу застосовується штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми. Слід зазначити, що такий факт дуже важко довести.

Описуємо ситуацію. До підприємця – платника єдиного податку приходять податківці із плановою перевіркою. Починають дивитися, роздивлятися, просять надати їм всі необхідні документи, у тому числі і книгу обліку доходів та витрат.

Після детального її вивчення вони приходять висновку, що підприємець відобразив у книзі не всі доходи. Далі все може розвиватися за двома сценаріями.

Сценарій №1. Вони говорять про невідображення доходів у книзі просто так.

Вони просто намагаються розвести підприємця. Свої слова вони не підтверджують ніякими доказами. Зазвичай таке прокатує з тими підприємцями, які не знають своїх прав та не вивчають нормативну базу, яка стосується безпосередньо їх.

Підприємець може одразу послати їх куди подалі. Звісно це треба робити не у грубій формі, адже вони дуже злопам’ятні.

Сценарій №2. Вони говорять про невідображення доходів не просто так.

Мова йдеться про невідображення доходів у книзі обліку доходів та витрат конкретних сум на конкретну дату та у підтвердження своїх слів показують йому квитанції або чеки, які підприємець раніше видав будь якому покупцю та не відобразив їх у книзі у графі “доходи”. Де вони взяли ці чеки, це питання дуже складне, проте відповідь на нього немає абсолютно ніякого значення. В них є докази, ось що важливо.

В залежності від суми, яку підприємець не відобразив у книзі обліку доходів та витрат, та на які у податкових інспекторів є докази, штрафні санкції можуть бути дуже і дуже великими.

Звертаємося до номартивної бази з цього питання. Спочатку визначимося із термінами, значення яких визначає “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” затверджене Постановою НБУ N 637 від 15.12.2004, яке стосується підприємств та підприємців.

Отже п.1.2:

каса підприємства – приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Тобто каса – це не тільки касовий апарат або спеціальне приміщення, це також будь яке місце здійснення готівкових розрахунків. Саме будь яке місце проведення готівкових розрахунків у визначенні каси і стосується підприємців – платників єдиного податкі, які не зобов’язані проводити розрахунки із покупцями за допомогою реєстраторів розрахункових операцій.

Йдемо далі:

оприбуткування готівки – проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Тобто, для підприємця – платника єдиного податку, оприбуткування готівки в касу – це здійснення відповідного запису в книгу обліку доходів та витрат у графу “доходи” на повну суму операції.

Тепер переходимо до найпечальнішої частини. За неоприбуткування готівки в касі законодавством передбачено штрафні санкції. А саме Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” N 436/95 від 12.06.1995 передбачає наступний штраф:

за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Отже, якщо підприємець видав чек або квитанцію покупцю, наприклад на 100 гривень, та не відобразив цю суму у книзі обліку доходів та витрат, у разі виявлення цього порушення його чекає штраф у п’ятикратному розмірі, тобто 500 гривень йому доведеться викласти зі своєї кишені до державної скарбниці.

 

4) Відповідальність за залучення до діяльності неоформленого працівника.

Якщо контролюючий орган виявив у підприємця неоформленого працівника, то маємо цілу купу донарахувань та штрафів.

Якщо найманий працівник веде готівкові розрахунки з покупцями, тобто займається реалізацією товарів від імені підприємця, то він повинен вести зареєстровану у встановленому порядку книгу обліку доходів та витрат. За її відсутність підприємець несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірах, що вказані у попередньому пункті.

Робота працівника на підприємця має на увазі виплату заробітної плати, а отже і утримання податку на доходи фізичних осіб. За неутримання та неперахування ПДФО податковий агент, відповідно до статті 127 ПКУ, несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 25% суми податку що підлягає сплаті в бюджет. За друге та третє таке порушення протягом 1095 днів штраф збільшується, відповідно, у два та три рази. Також, підприємця чекає донарахування суми ПДФО, що не було сплачено до бюджету та пеня. Звісно, факт виплати доходу на користь найманого працівника треба ще довести.

З попереднього абзацу витікає штраф, який передбачено статтею 163-4 Кодексу про адміністративні правопорушення, в розмірі від 34 до 51 грн. За повторне, протягом року, порушення – штраф в розмірі від 51 до 85 грн.

Виплата доходів на користь найманого працівника передбачає подання звітності до податкової. Відповідно до пункту 176.2 ПКУ, є форма 1-дф, яка подається за квартал. Відповідальність за неподання звітності визначена статтею 120 ПКУ та складає 170 грн. за кожне неподання. Повторне таке порушення, платником податків до якого протягом року вже було застосовано штраф, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне неподання.

 

5) Відповідальність за отримання доходу від діяльності, що не зазначена у свідоцтві платника єдиного податку.

Тут все дуже просто. В тому разі, якщо контролюючими органами буде виявлено факт отримання підприємцем доходів від здійснення діяльності, що не зазначена у свідоцтві про право сплати єдиного податку, то такий дохід буде оподатковуватися на загальних підставах для фізичних осіб за ставкою 15%.

 

6) Відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску та неподання звітності.

 

За несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску Пенсійний фонд застосовує штрафні санкції в розмірі 10% від суми несплати (п.11 ст.25 Закону «Про ЄСВ»). Також, за кожен день протерміновки платежу на суму недоїмки нараховується пеня, в розмірі 0,1% від суми за кожен день недоплати.

Статтею 165 – 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративний штраф за зазначені порушення, який складає від 340 до 510 грн. За повторне таке порушення протягом року передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 510 до 680 грн.



Loading...
В даному розділі статей більше немає