Всі публікації

Цивільний позов в порядку ст. 128 КПК України

Автор: Пискун Леся  •  25 October 2016


  Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. 

 Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

 Відповідно ст.ст. 2,3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997) (далі по тексту: Конвенція), право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку, винесеного після визнання його винним у вчинені злочину, за  який законом передбачає таке покарання.

Ніхто не можу бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

В Україні визначається і діє верховенство права (ст.8 Конституції України).

 Відповідно до п.п. 1-3, 6 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

 Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про залучення її кримінального провадження як потерпілого.

 Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права і обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

 Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

 Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи, положення частини першої-третьої поширюється на близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

  Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

 Згідно ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховується вимоги розумності і справедливості.

  Верховний Суд України в п.9 Постанови Пленуму "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4 зазначив,  що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психологічних тощо), який зазнав позивач, характеру немайнових втрат (її тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуваннм інших обставин.

 Зокрема враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розімності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

 Доцільно зауважити, що ст. 41 Конвенції передбачено, "якщо суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію". 


Автор
фото
Адвокат (Київ) Виконано завдань: 0 Відгуків: 27
Янко Владимир
На практиці слідчі не висувають підозру, а тому немає ані підозрюваного, ані обвинуваченого. Отже пред'явити цивільний позов немає до кого.
26 October 2016 в 22:41
Пискун Леся
Якщо ви маєта на увазі тяжкі, особливі тяжкі злочини, які вчиняються на території АТО, чи вчинялись в період ревулюції гідності (Євромайдану), тут я з вами погоджуюсь. Це, на мою думку, пояснюється військивими діями на території держави та тимчово окупованою територією ... Но, так склалось з моєї практики (представництво потерпілих осіб в вищевказаних злочинах), багато вбивць, катів (особи яких встановлені слідством) перебувають в зоні АТО, КРИМУ чи в сусідній державі... Но і по - деяких є судові справи (після предявлення підозри, обвинуваченння).

А ось в "цивільному" житті то і висувається підозра і обвинувачення і справи доходять до суду і є Вироки
27 October 2016 в 13:38

Loading...
В даному розділі статей більше немає