Всі публікації

Участь в судовому засіданні потерпілої особи (її представника) при розгляді слідчим судею клопотання про арешт майна

Автор: Пискун Леся  •  04 October 2016


  Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч.1,2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне одстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту правових позицій, прав і свобод і законних інтересів засобами, передбаченим цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

    Згідно п. 10 ст. 56 КПК України потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому Законом.

 Статтями 170-173 КПК України передбачено, що арешт майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або незасудженої особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливість відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

 Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 цього Кодексу.

Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному проваджені.

З клопотанням про арешт майна до слідчого судді  має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора або арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обгрунтовує доводи клопотання.

 У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено: розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

 Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути спів розмірною із розміром шкоди, завданим кримінальним правопорушенням.

Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

 Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна.

 Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

 Копія ухвали надсилається слідчому, прокурору, підозрюваного, обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Право на участь у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи.  Практика передбачає, що судова процедура може вважатися справедливою тільки тоді, коли вона спрямована на забезпечення верховенства права та заснована на засадах законності, рівності учасників процесу перед законом і судом, змагальності, диспозитивності, гласності і відкритості. Публічність і гласність вимагає від суду забезпечити сторонам право знати про час і місце судового засідання у їхніх справі, право бути вислуханим у суді.

  Таким чином, участь у судовому засіданні потерпілої особи (її представника) при розгляді слідчим суддею клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження за її клопотанням є частиною загального права на справедливий і публічний, а тому всебічний розгляд та об'єктивний розгляд питання, яке впливає на права та обов'язки особи, відносно якої воно розглядається та порушено, право на захист, яке є невід'ємною частиною права на справедливий розгляд в суді.

 Обгрунтованість ухвали

Згідно роз'яснень, що містяться в Листі Вищого Спеціалізованого Суду України з Розгляду Цивільних і Кримінальних справ № 223-558/0/4-13 від 05.04.2013 р. "Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження": Вирішуючи питання про застосвання заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду  відповідних питань слідчі судді зобов'язані: сумлінно і принципово здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному проваджені під час досудового розслідування, діяти у межах і відповідно до вимог закону.

Відсутність обгрунтувань у винесеній слідчим суддею Ухвалі є порушенням права на неналежне здійснення правосуддя, яке є невід'ємною  частиною передбаченого ст. 6 вищевказаної конвенції права на справедливий суд.

 Крім того, в п. 272 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук  і Йокало проти України": Суд зазначає, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішуюють спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони грунтуються......

Право на оскарження Ухвали 

 Відповідно до положень Кримінально процесуального кодексу України протягом кримінального провадження потерпілий має право: одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом; користуватися іншими правами, передбаченим цим Кодексом.

Відповідно до ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляціної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було поставлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно ч.1 ст. 409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: неповнота судового розгляду; відповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. 

 


Автор
фото
Адвокат (Київ) Виконано завдань: 0 Відгуків: 27

Loading...
В даному розділі статей більше немає