Всі публікації

Про належну працівнику заробутну плату

Автор: Пискун Леся  •  23 September 2016


 Статтями 43,55 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Права і свободи людини і громадянина захищається судом.

 Позиція Конституційного суду щодо обмеження строком позовної давності звернення з відповідним позовом до суду відображена у Рішенні від 15.10.2013 р. по справі № 1-13/201, де Конституційний суд прийшов до висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

   Доцільно зауважити, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких  надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (ст.9 Конституції України).

 Відповідно до ст.ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом № 475/97ВР від 17.07.1997 р.) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав і обов'язків цивільного характеру.

 Кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, моє право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

 Жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції (ст.17).

 У п. 4 ч. І Європейської соціальної конвенції хартії (переглянутої)  (ратифікованої Законом від 14.09.2006 р. № 137-v) вказано що усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень. Крім обов'язку оплатити результати праці робітника, існують також інші зобов'язання роботодавця матеріального змісту. Ці зобов'язання стосуються тих витрат, які переважно спрямовані на охорону праці чи здоров'я робітника (службовця) або на забезпечення мінімально належного рівня його життя, у тому числі й у разі простою - зупинення роботи, що було викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (форс-мажор) тощо.

 Згідно ст. 12 Конвенції про захист заробітної плати № 95 (Ратифікована 30.06.1961 р.) заробітна палата виплачуватиметься через регулярні проміжки часу. Якщо не має інших відповідних урегулювань, котрі забезпечують виплату заробітної плати через регулярні проміжки часу, то періоди виплати заробітної палати має бути продиктовано національним законодавством або визначено колективним договором чи рішенням арбітражного органу.

 Крім того, у своїц постанові Верховний суд України по справі № 6-144цс13 від 29.01.2014 р., прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування норм касаційної інстанції один із тих самих норм у подібних правовідносинах, яка є обов'язковою для всіх судів і суди зобов'язані  привести свою практику у відповідність з цим рішенням (ст. 360-7 ЦПК України), зазначено, що не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені ст. 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 цього Кодексу тобто виплати працівникові  його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки при звільнені.

 Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика ЄСПЛ застосовується українськими судами як джерело права.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йокало проти України" п. 272 Суд зазнчає, що згідно з його уставленою практикою, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони грунтуються .... (Рішення у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії" № 30544/96, п. 26).

 В п. 52 Рішення ЄСПЛ Справа "Меньшакова проти України" Суд зазначив, що п. 1 ст. 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав і обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в особі "право на суд", яке згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на "розгляд" спору судом (див., наприклад рішення у справі "Кутіч проти Хорватії").


Автор
фото
Адвокат (Київ) Виконано завдань: 0 Відгуків: 27

Loading...
В даному розділі статей більше немає