Всі публікації

Шлюбний договір в Україні

Автор: Фіделіум Груп  •  12 July 2016


Шлюбний договір в Україні

Питання укладення шлюбного договору в Україні досить неоднозначне, точніше якщо сказати не пристосувалось, а тому і викликає суперечності у суспільстві. Таке ставлення обумовлене низькою правовою культурою, що спричиняє відразу питання недовіри у подружжя. За даними статистики, шлюбні договори укладають близько 70% подружніх пар з Європи та США. Порівняно з Україною  у 2004 році (з набранням чинності Сімейним кодексом) було укладено 476 шлюбних договорів, у 2005 році – 687, у 2006 році – 917, у 2007 році – 1263, у 2008 році – 1029, у 2009 році – 942, у 2010 році – 1037, у 2011 році – 1341. При цьому, як свідчить нотаріальна практика, найчастіше шлюбні договори укладаються подружніми парами, де один з подружжя є іноземцем.

До того ж, значна частина таких договорів укладається у м. Києві. У регіонах кількість шлюбних договорів, що в середньому укладаються протягом року, нараховує кілька десятків, а в окремих регіонах – взагалі одиниці.

Чинне законодавство України регулює сімейні відносини і без укладення шлюбного договору, але таке від’ємне ставлення до звичайного правочину насамперед заважає прислухатися до здорового глузду та скористатися можливістю оминути в майбутньому будь-які проблеми під час перебування у шлюбних відносинах щодо подружніх майнових прав та зобов’язань, що походять від них, а також уникнути затяжних судових процесів у випадку розірвання шлюбу.

Згідно ст. 92 СК України, шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям. Шлюбний договір укладається письмово та нотаріально посвідчується (ст. 94 СК). Іншого способу укладення законодавством не передбачено. Проте слід зазначити, що сама форма договору не встановлена законом, а отже діє свобода договору, що передбачає договір може бути розроблено як самим подружжям, можна знайти в інтернеті зразок, або доручити розробити самому нотаріусу. Наша порада, краще за все звернутися до спеціалістів (юриста, адвоката, нотаріуса) щоб детально обміркувати всі деталі та «підводні камені» які передбачаються у договорі, щоб мінімізувати негативні наслідки у майбутньому.

Важливим питанням є дія шлюбного договору. Статтею 95 СК України передбачається, що шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу. Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення.

Законодавством також передбачена можливість внесення змін до шлюбного договору, але виключно за згодою обох сторін подружжя. Такі зміни підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню. В іншому разі вони можуть бути визнані судом неправомірними. З правового погляду нотаріус має право відмовити у внесенні таких змін до договору у разі, якщо це суперечить вимогам чинного законодавства або погіршує становище одного з подружжя або дитини.

Окрім цього, подружжя може скасувати шлюбний договір в любий момент але знову ж таки за згодою двох сторін. Але варто зазначити, що Сімейним кодексом також передбачено розірвання і в односторонньому порядку виключно за рішенням суду, але тільки за наявності підстав, що мають істотне значення. Статтею 103 СК України встановлено: «Шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених Цивільним кодексом України». Шлюбний договір може бути визнаний судом недійсним як повністю, так і частково. Треба зазначити, що недійсність шлюбного договору не спричиняє недійсності шлюбу, і навпаки, під час встановлення судом шлюбу недійсним, договір теж визнається недійсним.

Часто в сім’ї одна людина незадоволена результатом поділу майна, а друга залишається у виграші. Дуже часто чоловік і дружина не можуть прийти до компромісу і розділити майно так, щоб це було вигідно кожному, і обидва залишилися задоволеними. І таких суперечок як показує практика надзвичайно велика кількість. Тому основним завданням шлюбного договору є регулювання майнових відносин між подружжям, та визначення їхніх майнових прав та обов’язків. Також основним моментом є те, що шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. Ось у цьому і полягає перевага шлюбного договору.

Завдяки шлюбним договорам інтереси людей, які перебувають у шлюбі, вже заздалегідь будуть обговорені і захищені. У разі розлучення, і чоловік, і дружина отримають те майно, яке за правом буде належати їм відповідно до договору. Цей факт надає впевненості молодим сім’ям, що жодна із осіб, які уклали шлюбний договір, не залишиться, як кажуть, з порожніми руками.

Для повної зрозумілості що таки шлюбний договір покажемо на прикладі: «Може бути встановлено, що певне майно, яке належало одному з подружжя до шлюбу або буде одержано під час шлюбу в дар, стає їхньою спільною сумісною власністю; може бути визначено на розсуд подружжя розмір часток у праві власності на майно, що буде нажите в період шлюбу; може бути передбачено умови поділу спільного майна в разі розірвання шлюбу, а також порядок погашення боргів кожного з подружжя за рахунок спільного чи роздільного майна. Шлюбний договір може містити також положення про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень про спільну сумісну власність і вважати це майно спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них.

У шлюбному договорі сторони можуть передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб. Наприклад, можна включити до договору положення про те, що подружжя зобов’язується утримувати непрацездатних батьків, когось з них, або дітей, народжених не в спільному шлюбі, надавати цим особам грошову допомогу або/та надати їм можливість проживати разом з подружжям, виділивши окрему кімнату в будинку чи квартирі тощо.  У шлюбному договорі особи на власний розсуд можуть визначити право на утримання незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі, умови, розмір та строки, у які будуть здійснюватись такі виплати. При цьому у разі невиконання одним із подружжя свого обов’язку за договором аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Шлюбним договором може бути встановлена й можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв’язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.

Отже, подружжя або особи, що бажають взяти шлюб, можуть включити до шлюбного договору будь-які умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства.

Якщо думаєте над тим чи потрібно укладати вам шлюбний договір, обов’язково проконсультуйтесь зі спеціалістами. Будемо раді Вам допомогти.

 З повагою, Юридична компанія «Legal Prime»


Автор
фото
Юрист (Київ) Виконано завдань: 0 Відгуків: 10

Loading...
В даному розділі статей більше немає