Всі публікації

Відмова у відкритті касаційного провадження

Автор: Саливон Виталий  •  04 April 2014


Положення п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначають однією з основних засад судочинства - забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вважаю, що зазначену конституційну норму щодо забезпечення касаційного оскарження рішення суду необхідно трактувати не у вузькому розумінні: не тільки як право фізичної чи юридичної особи на подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції, а й як обов’язок цього суду відповідно до норм матеріального та процесуального права розглянути таку скаргу і ухвалити відповідне законне та обґрунтоване рішення.

В свою чергу, положення п. 5 ч. 4 ст. 328 Цивільного процесуального кодексу України та їх практичне застосування Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, шляхом формального посилання на положення даної правової норми без фактичного правового обґрунтування, порушує конституційне право сторін судового процесу на перегляд оскаржуваних рішень судом касаційної інстанції.

Слід також звернути увагу, що у більшій своїй кількості ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про відмову у відкритті касаційного провадження, по формі та змісту не відповідають вимогам встановленим чинним законодавством.

Так, ч. 1 ст. 343 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції ухвалює рішення та постановляє ухвалу відповідно до правил, встановлених статтею 19 та главою 7 розділу III цього Кодексу з винятками і доповненнями, зазначеними в статтях 344 - 346 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту ухвали, як одного з виду судового рішення, визначені ст. 210 ЦПК України, положеннями п. 3 ч. 1 якої передбачено, що ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається в тому числі з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Мотивуючи свій висновок про відмову у відкритті касаційного провадження, судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обмежуються лише формальним виразом на кшталт: «доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права», не надаючи при цьому належної правової оцінки конкретно по кожному з доводів викладених в касаційній скарзі.

Зміст та суть даного висновку дають підстави стверджувати про відсутність порушень норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанції при ухваленні оскаржуваних рішень, однак у відповідності до ст. 337 ЦПК України це є підставою для відхилення касаційної скарги, а не для відмови у відкритті касаційного провадження.

Разом з тим, одноособово приймаючи ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у вступній частині ухвали зазначають про те, що ухвала фактично виноситься за наслідками розгляду касаційної скарги, що в свою чергу не узгоджується та суперечить положенням ч. 1 ст. 333 ЦПК України, яка передбачає колегіальний розгляд справи судом касаційної інстанції.

Слід зазначити, що дані прецеденти мають місце не лише в цивільному судочинстві, а й в адміністративному судочинстві.

Так, положеннями п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право судді-доповідача Вищого адміністративного суду України відмовити у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Дана норма КАС України фактично дублює положення п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України, а її застосування Вищим адміністративним судом України порушує конституційне право сторін судового процесу на перегляд оскаржуваних рішень судом касаційної інстанції.

Разом з тим, застосовуючи положення п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України Вищий адміністративний суд України систематично мотивує своє рішення тим, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій відповідають практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ чим фактично впроваджують в адміністративний процес прецедентне право, яке в свою чергу не закріплено в Україні на законодавчому рівні.


Автор
фото
Адвокат (Київ) Виконано завдань: 0 Відгуків: 29

Loading...
В даному розділі статей більше немає