Беркут. Межі застосування сили

В світлі останніх революційних подій постає актуальне питання, де проходить межа між законністю і протиправністю дій Беркуту.

На забезпечення виконання закону України «Про міліцію» працівники підрозділів міліції особливого призначення «Беркут» виконують завдання із охорони громадського порядку та громадської безпеки, захисту прав, свобод та законних інтересів громадян й конституційного устрою в державі.

Законодавством дозволяється використання спеціальних засобів, зокрема:

1. для припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльність населених пунктів, посягають на громадський спокій, життя і здоров'я людей;
2. для захисту громадян і самозахисту працівника міліції від нападу та інших дій, що створюють загрозу їхньому життю або здоров'ю;
3. для припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку;
4. для відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби, незалежно від їхньої приналежності, або їх звільнення у разі захоплення;

Отже, формальні підстави для трактування правомірності застосування спеціальних засобів у керівників Беркута були, проте, як відомо, права одного суб’єкта закінчуються там, де розпочинаються права іншого суб’єкта. В даному випадку мітингувальників.

Звертаємо вашу увагу на те, що працівникам спецпідрозділу «Беркут», відповідно до Постанови «Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку» встановлюються чіткі обмеження при здійсненні своїх функцій, зокрема:

• забороняється нанесення ударів кийком: по голові, шиї, ключичній ділянці, животу, статевих органах, сонячному сплетінні, нирках, копчику (а згідно коментарів постраждалих саме по цих ділянках вони найбільше отримували ударів).
• Використання світлошумових засобів відволікаючої дії (зокрема, світлошумова граната «Заря», світлошумовий пристрій «Пламя») застосовуються на відстані не ближче двох метрів від людини (а багато хто отримав опіки й поранення від таких гранат).
• При застосуванні сльозоточивих речовин забороняється прицільна стрільба по правопорушниках, розкидання і відстрілювання гранат у натовп, повторне застосування їх у межах зони ураження в період дії цих речовин.

Відповідно до п. 8 Постанови, 8. забороняється застосування спеціальних засобів:

• а) до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що реально загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору;
• б) у приміщеннях і на земельних ділянках, які закріплено за дипломатичними, консульськими та іншими представництвами іноземних держав, за винятком випадків, коли від глави дипломатичного або глави іншого відповідного представництва надійде прохання застосувати вказані засоби проти правопорушників;
• в) у приміщеннях або виробництвах, пов'язаних з виготовленням вибухових чи легкозаймистих речовин, у дитячих і лікувальних закладах.

Значна частина із перелічених вище обмежень не була дотримана в ніч на 30 листопада та на 11 грудня.

Також звертаємо увагу на те, що Нормативно-правові акти, які не зареєстровані в міністерстві юстиції, є недійсними. Закони та інші НПА, визначальні права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення в порядку, встановленому законом, є недійсними.

Як зазначає адвокат, партнер ЮА «Шевчук і партнери» Костянтин Глоба, єдиним на сьогодні НПА, який безпосередньо стосується спецпідрозділу «Беркут» є Наказ МВС України № 529 від 18 травня 2004 року «Про затвердження положення про підрозділ міліції особливого призначення «Беркут».

Даний наказ не пройшов державну реєстрацію НПА і не внесений до державного реєстру. Таким чином законність діяльності та існування Спецпідрозділу як такого є дуже сумнівною, а отже всі дії вчинені Беркутом виходять за межі правового поля.