Всі публікації

Визначення походження дитини та присвоєння імені при державній реєстрації народження

Автор: Пискун Леся  •  06 December 2013


  Народження відповідно до норм СК, ЦК є актом цивільного стану, що підлягає державній реєстрації відповідно до закону в органах державної реєстрації актів цивільного стану. 

  Відповідно до ст. 144 СК на батьків дитини покладено обов'язок  невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати її народження в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

  У разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження дитини державна реєстрація провадиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває.

  Реєстрація дитини проводиться з одночасним визначенням походження дитини, а також присвоєнням їй прізвища, імені, по батькові та засвідчується свідоцтвом про народження. 

  Главою 12 СК встановлено порядок визначення походження дитини від матері та батька.

  Дитина, яка зачата  і (або) народжена в шлюбі, походить від подружжя. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

    Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подавати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір'ю дитини заяви про визнання батьківства.

   Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.

  При народжені дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або рішення суду, запис про батька дитини провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записують за її вказівкою. 

  Право на ім'я, встановлене ст. 294 ЦК, є невідємним немайновим особистим правом фізичної особи. 

  Порядок присвоєння прізвища, власного імені та по батькові врегульовано нормами СК України.

  Відповідно до ст. 146 СК України ім'я дитини визначається за згодою батьків.

   Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить мати і (або) батько.

   Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки які мають прізвища різні, можуть присвоїти дитини подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання  їхніх прізвищ (ст. 145 СК).

 Відповідно до ст. 147 СК та п. 23 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (з наступними змінами та доповненнями), по батькові дитині присвоюється за одним із них на вибір батьків. На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі.

  По батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за іменем особи, яку мати назвала її батьком.

  З повагою, 

   


Автор
фото
Адвокат (Київ) Виконано завдань: 0 Відгуків: 27

Loading...
В даному розділі статей більше немає