Всі публікації

Спільна сумісна власність подружжя

Автор: Пискун Леся  •  04 December 2013


  Спільне майно подружжя може бути розподілено між ними не тільки після розірвання шлюбу, але й під час того, як шлюб триває. Майно, належне обом із подружжя, визнається як спільна сумісна власність, тобто спільна власність двох осіб - подружжя- без визначення часток кожного з них. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (наприклад, шлюбним договором, хоча дружина та чоловік управі укладати між собою усі договори, які не заборонені законом, як щодо їх приватного майна, так і щодо спільного).

   Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, введення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, окрім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.  Таким може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту, в тому числі заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя, акції, якщо вони були придбані за їх спільні гроші. Крім того, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, також є об'єктом права спільної власності подружжя, рівно як речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя.

   Стаття 62 СК передбачає, за яких обставин майно, що належало лише дружині або чоловікові, може перейти у їх спільну власність. Так, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилось у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. 

   У ст. 65 СК визначено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності  подружжя, за взаємною згодою. При укладені договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Тому якщо певний договір укладений одним із подружжя без згоди іншого, в такому разі той, чиєї згоди не надано, має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого подружжя має бути подана письмово, а згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути також нотаріально засвідчена.

    Частиною 4 ст. 65 СК визначено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї,  створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтесах сім'ї. Це означає, що до спільної власності може належати не лише майно в якості речей, предметів рухомих і нерухомих, а також і борги одного із подружжя перед іншими особами, коли вони виникли при укладенні договорів в інтересах сім'ї.

   Відповідно до ст. 66 СК подружжю надано право домовитися між собою про порядок користування майном, що йому належить на праві спільної сумісної власності, при чому нотаріально посвідчений договір про порядок користування нерухомістю, зобов'язує  до визначеного такими договором порядку й правонаступника дружини та чоловіка, тобто того, хто після дружини/чоловіка стає власником належного їй/йому майна.

  Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу, і розпорядження таким майном після розірвання шлюбу повинно здійснюватись колишнім  подружжям виключно за взаємною згодою та відповідно до ЦК України.

  Дружина і чоловік, як це передбачено ст. 69 СК, мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, в тому числі за взаємною згодою, уклавши відповідний договір; договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу цього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений. Якщо при поділі майна виникає спір, то такий спір можна вирішити в судовому порядку.

  Відповідно до ст. 72 СК, позовна давність не застосвується до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної власності  подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано; до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосвується позовна давність у три роки і обчислюється вона від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Актуальні відомості про майнові спори з поділу майна подружжя 

Не ділиться:

- майно, яке було придбано одним із подружжя до шлюбу;

- майно, отримане одним з подружжя, навіть в шлюбі, за договором дарування;

- майно, отримане навіть в шлюбі у спадок;

- майно, отримане по будь-яким іншим безоплатним операціям, тобто безкоштовно;

- інтелектуальна власність;

- грошові кошти спеціального цільового призначення.

Ділиться:

- майно, яке було придбано подружжям під час шлюбу, незалежно від того, на кого з подружжя оформлене.

- зарплата, пенсії та бонуси за місцем роботи;

- пенсії;

- тварини.

 

З повагою, 

 

    


Автор
фото
Адвокат (Київ) Виконано завдань: 0 Відгуків: 27
Штангей Сергей
При этом питомцев делим по методу царя Соломона :)
06 December 2013 в 14:36 1

Loading...
В даному розділі статей більше немає