Полный пакет документов
для ведения кадровой документации предприятия в соответствии с КЗоТ Украины 2018
Вартість: 299 грн



Всі публікації

Матеріальна відповідальність працівників

Автор: Осикин Владимир  •  05 November 2018


На жаль, не завжди роботодавець може покладатися на совість своїх працівників. Неналежно виконувати свої обов'язки вони можуть з різних причин, тому трудове законодавство встановлює матеріальну відповідальність. Розглянемо, які види матеріальної відповідальності існують на сьогоднішній день, в яких випадках роботодавець може її застосувати і які особливості при цьому він повинен врахувати.

На власника або уповноважений ним орган покладено обов'язок створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна.

Зі свого боку, працівники зобов'язані дбайливо ставитися до майна підприємства, установи, організації (далі - підприємство) і вживати заходів щодо запобігання збиткам.

Підстави і умови матеріальної відповідальності працівників визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП).

Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству (ст. 130 КЗпП). Умовами настання матеріальної відповідальності працівника є (дані умови повинні виконуватися одночасно):

1) порушення працівником покладених на нього трудових обов'язків;

2) нанесення прямої дійсної шкоди;

3) вина в діях або бездіяльності працівника;

4) прямий причинний зв'язок між протиправним і винним дією чи бездіяльністю працівника і шкодою, яка настала.

Не може бути покладена матеріальна відповідальність на працівників за шкоду (ч. 4 ст. 130 КЗпП):

  • який відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску;

  • за неодержані підприємством прибутки;

  • заподіяну працівником, який перебував у стані крайньої необхідності.

Трудовим законодавством передбачено декілька видів матеріальної відповідальності: обмежена, повна, колективна (бригадна) і підвищена.

Відшкодування шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку здійснюється за розпорядженням (наказом) власника, а керівниками підприємств та їх заступниками - за розпорядженням вищого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.

Розпорядження власника (уповноваженого ним органу) або вищого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше 2-х тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше 7-ми днів з дня повідомлення про це працівника.   

При цьому потрібно пам'ятати і про обмеження розміру відрахувань із заробітної плати, встановленому ст. 128 КЗпП, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%. Тобто, якщо сума до стягнення перевищує допустиму межу, таке стягнення слід «розтягнути» на кілька місяців.

Відшкодування шкоди працівниками в розмірі, що перевищує середній місячний заробіток. Як зазначає ВССУ в Постанові № 12, якщо пряму дійсну шкоду, заподіяну працівником підприємству, перевищує середній місячний заробіток працівника, з останнього стягується тільки сума, що дорівнює середньому місячному заробітку, а решті збиток працівником не покривається.

За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або виправити пошкоджене.

Разом з тим ч. 3 ст. 136 КЗпП залишає за роботодавцем право подати позов до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду. Для звернення власника до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству,   встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди (ст. 233 КЗпП).

І на додаток кілька слів про визначення розміру шкоди до відшкодування. При визначенні розміру шкоди вартість майна визначається на день виявлення шкоди, а в разі зміни цін застосовуються ціни, що діють на день прийняття рішення про відшкодування.

Хочемо звернути Вашу увагу, що нещодавно Кабінет міністрів України прийняв розпорядження про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення.

Перед прийняттям цього розпорядження Прем'єр-міністр України наголосив, що вони ще місяць будуть всім роз'яснювати, які існують великі штрафи за незаконну зайнятість, за порушення трудового законодавства в цілому, а через місяць, в жовтні 2018 року, почнуть впроваджувати норми, передбачені законодавством для захисту працюючих людей.

Таким чином, для мінімізації несення фінансових втрат по сплаті штрафів суб'єкти господарювання повинні приділити значну увагу належному веденню кадрового діловодства, суворого дотримання вимог законодавства про оплату праці та оплати праці, так як неналежне оформлення трудових відносин може дорого коштувати.

Якщо у Вас виникають сумніви з приводу законності і правильності оформлення трудових відносин на підприємстві і Ви не хочете платити штраф за порушення трудового законодавства, радимо якомога швидше привести у відповідність до законодавства всю кадрову документацію або звернутися за допомогою до юристів.



Автор
фото
Адвокат (Київ) Виконано завдань: 7 Відгуків: 3

Loading...
В даному розділі статей більше немає