Полный пакет документов
для ведения кадровой документации предприятия в соответствии с КЗоТ Украины 2018
Вартість: 299 грн



Всі публікації

Час відпочинку згідно норм трудового законодавства

Автор: Осикин Владимир  •  05 November 2018


Час відпочинку - це встановлений законодавством час, протягом якого працівник вільний від виконання трудових обов'язків і який вони можуть використовувати на свій розсуд.

Основними видами відпочинку є:

- перерви протягом робочого дня;

- щоденний відпочинок (перерви між робочими днями);

- щотижневі дні відпочинку;

- святкові і неробочі дні;

- відпустки.

Перерви протягом робочого дня і щоденний відпочинок

Відповідно до законодавства працівникові протягом робочого дня може надаватися перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше 2 годин. На тих роботах, де за умовами виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість прийому їжі протягом робочого часу.

Напередодні святкових, неробочих і вихідних днів за погодженням власника або уповноваженого ним органу з профспілковим органом роботи тривалістю більше 6 годин можуть виконуватися без перерви для відпочинку і харчування.

Перерви в роботі для обігрівання і відпочинку надаються, як правило, працівникам, які працюють на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажникам та деяким іншим категоріям працівників.

Перерви, пов'язані з шкідливими умовами праці, встановлюються правилами по техніці безпеки і виробничої санітарії.

Щоденний відпочинок - це відпочинок між робочими днями (змінами). Тривалість щоденного відпочинку має, разом з часом перерви для відпочинку і харчування, складати не менше подвійної тривалості роботи в попередній робочий день.

При вахтовому методі організації праці тривалість щоденного відпочинку в окремих випадках може бути зменшений до 12 годин з компенсацією в подальшому невикористаного щоденного і щотижневого відпочинку як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду.

Щотижневий безперервний відпочинок

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менше 42 годин. При підсумованому обліку робочого часу тривалість безперервного щотижневого відпочинку за певний відрізок часу може бути більше або менше 42 годин, проте в середньому за обліковий період не може бути менше 42 годин.

На підприємствах, в установах, організаціях, роботу яких не може бути перервано в загальний вихідний день у зв'язку з необхідністю обслуговування населення (музеї, театри та ін.), вихідні дні встановлюються місцевими Радами народних депутатів.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (ст. 71. КЗпП України).

Забороняється залучати до роботи у вихідні дні:

- вагітних жінок;

- жінок, які мають дітей віком до 3 років (в 176. КЗпП України);

- працівників, які не досягли 18 років (в 192. КЗпП України).

Робота вихідного дня може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі (ст. 72. КЗпП України).

Грошова компенсація за роботу у вихідний день виплачується працівникові лише в разі неможливості надання йому дня відпочинку в формі відгулу, зокрема при його звільненні з невикористаним відгулом.

У святкові та неробочі дні допускаються: робота, призупинення якої неможливо в зв'язку з виробничо-технічних умов (безперервно діючі підприємства, установи, організації); роботи, викликані. Необхідністю обслуговування населення невідкладні ремонтні і вантажно-розвантажувальні роботи (в 73. КЗпП України).

Роботи в ці дні компенсуються згідно ст 107. КЗпП України.

Хочемо звернути Вашу увагу, що нещодавно Кабінет міністрів України прийняв розпорядження про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення.

Перед прийняттям цього розпорядження Прем'єр-міністр України наголосив, що вони ще місяць будуть всім роз'яснювати, які існують великі штрафи за незаконну зайнятість, за порушення трудового законодавства в цілому, а через місяць, в жовтні 2018 року, почнуть впроваджувати норми, передбачені законодавством для захисту працюючих людей.

Таким чином, для мінімізації несення фінансових втрат по сплаті штрафів суб'єкти господарювання повинні приділити значну увагу належному веденню кадрового діловодства, суворого дотримання вимог законодавства про оплату праці та оплати праці, так як неналежне оформлення трудових відносин може дорого коштувати.

Якщо у Вас виникають сумніви з приводу законності і правильності оформлення трудових відносин на підприємстві і Ви не хочете платити штраф за порушення трудового законодавства, радимо якомога швидше привести у відповідність до законодавства всю кадрову документацію або звернутися за допомогою до юристів.



Автор
фото
Адвокат (Київ) Виконано завдань: 7 Відгуків: 3

Loading...
В даному розділі статей більше немає