Проблема в тому, що відповідно до ч. 4 ст. 653 ЦК України, "сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом".
Порядок укладення договору купівлі-продажу земельних ділянок державної та комунальної власності регламентований, зокрема, ст. ст. 127-128 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч. 9 ст. 128 ЗК України, "розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п'ять років. Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу визначається Кабінетом Міністрів України".
В той же час ані ст. 128 ЗК України, ані Порядок здійснення розрахунків, встановлений КМУ, не передбачають можливості та не встановлюють мехнізму повернення частини сплачених коштів у разі розірвання договору купівлв-продажу.
Так саме не містять обов'язку щодо повернення коштів у разі розірвання договору купівлі-продажу й норми ЦК України, які регламентують загальні положення купівлі-продажу, в тому числі й у випадку придбання товару з розстроченням платежу (ст. 692, 694,695 ЦК України).
Таким чином, обов'язок щодо повернення отриманих коштів за договором купівлі-продажу земельної ділянки у разі його розірвання законодавством не встновлено. Також це не встановлено й умовами договору (як ви вказуєте), а відтак відповідно до вказаної мною ч. 4 ст. 653 ЦК України, Ви не маєте право вимагати повернення виконаного за договором.
В той же час, відповідно до ч.1 ст. 652 ЦК України, " У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах".
Відповідно до ч. 3 ст. 652 ЦК України, "У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору".
Таким чином, я вважаю, що ч. 3 ст. 652 ЦК України - ваша єдина зачіпка. Але Вам треба довести, що розірвання договору відбулось саме у зв'язку з істотною зміною обставин (саме тому я й задавав питання чому було розірвано договір, з чиєї ініціативи та інш). Подумайте над цим.
Така справа буде підсудна господарському суду, оскільки тут місцева рада виступає, як сторона договора та спір не пов'язаний зі здійсненням радою владних, управлінський чи розпорядчих функцій.
