Добавить свою фотографию в ленту
ТОВ "ПРАВО НА ЯКІСТЬ" Команда юристівПанасюк Сергей"1 ПРАВОВАЯ КОМПАНИЯ" команда  адвокатов/юристовУдаленный ПользовательТышковский Сергей ЛеонидовичРудниченко АндрейЮридическая компания  HOL GROUPЛитвинец ЮрийВасковский ОлегКостромина ВикторияАвилова ЕленаДавидюк Оксана ЛеонидовнаBogdan  SerdyukЗабальский ЮрийСавенко ЕвгенийАдвокат  Евгений АлександровичСергеева НатальяЮридическая компания  "ДЖОРДАНИ И ПАРТНЕРЫ"Литвинова ВикторияЛагута Геннадій
Консультируйтесь с юристом онлайн

Про медичну реформу


Про медичну реформу

   З 01 січня 2018 року вступив в дію закон України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування"   від 13.07.2017 р. (далі по тексту: Закон) по точніше його перший етап. Це є одним із законів, що запроваджує так звану "медичну реформу".

 Що кардинально нового вводиться цим законом як для пацієнтів та і для лікарів?

Насамперед, з 2018 року пересічні громадяни самі обирають собі лікарів, незалежно від реєстрації (прописки) місця проживання, а саме терапевта, педіатра, сімейного лікаря шляхом підписання відповідного договору про намір лікуватись саме в цього лікаря. Доцільно зауважити, що розірвання трудового договору, тобто зміна лікаря для пацієнта буде вільною.

Таким чином, дохід лікаря буде залежати від того, скільки пацієнтів є у нього, тобто дохід лікаря залежитиме від якості його роботи.

Крім того, вищезазначеним законом передбачено можливість оплати лікарю, за його послуги, "напряму", за умови його реєстрації (оформлення) як фізичної особи-підприємця.

  основним нововведенням є те, що медичні послуги розділили на 2 види на повністю безкоштовні та повністю платні. Упродовж двох наступних років, тобто до 2020 року, урядові органи мають визначатись, які послуги для людей будуть безкоштовні, а які платні.

для цього на законодавчому рівні встановлюється програма медичних гарантій, програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарські засоби, повну оплату надавання яких пацієнтами держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реалібітації у зв'язку з хворобами, травмами, отруєнням і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами.

  У межах програми медичних гарантій держава гарантує громадянам, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями, або особам, які потребують додаткового захисту, повну оплату за рахунок Державного бюджету України необхідних їм медичним послуг та лікарських засобів, пов'язаних з наданням:

1) екстреної медичної послуги;

2) первинної медичної допомоги;

3) вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги;

4) третинної (висококваліфікованої) медичної допомоги;

5) паліативної медичної допомоги;

6) медичної реалібітації;

7) медичної допомоги дітям до 16 років;

8) медичної допомоги у зв'язку  з вагітністю та пологами.

  Медичні послуги та лікарські засоби, пов'язані з наданням інших видів медичної допомоги, оплачуються іноземцями та особами без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, за рахунок власних коштів, коштів добровільного медичного страхування чи інших джерел, не заборонених законодавством.

  Доцільно зазначити, що згідно вищезазначеного Закону з метою забезпечення прозорості та громадського контролю за діяльністю Уповноваженого органу утворюється Рада громадського контролю, яка формується на засадах відкритого та прозорого конкурсу у складі 15 осіб, які переобираються кожні два роки.

 Крім того, залишається питання відкритим суперечності деяких норм Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" Конституції України, а саме ст. 49 "Кожен має право на охорону здоров'я медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально - економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності ".

 Відповідно до положень, що міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 29.05.2002 року щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 49 Конституції України "у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно" (права на безоплатну медичну допомогу).

  Термін "безоплатність" (у тексті статті 49 Конституції України - "безоплатно") не має самостійного значення. Його зміст визначається або контекстом, або логічним взаємозв'язком слів, у якому він застосовується. У словополученні "медична допомога надається безоплатно" останнє слово у контексті всієї статті 49 Конституції України означає, що індивід, який утримує таку допомогу у державних і комунальних закладах охорони здоров'я, не повинен відшкодовувати її вартість ні у вигляді будь-яких платежів, ні у бідь-якій формі незалежно від часу надання медичної допомоги.

  Це цілком ваідповідає смислу слова "безоплатність": те, за що не платять, що не оплачується, не потребує оплати; те, за що небереться плата: те, що не отримало ніякої плати, нагороди; те, що має своїм синонімами "неоплатний", безкорисливий; те що має своїм анонімом плату у будь-якій формі.

 У правовому значені термін "медична допомога" вживається у преамбулі, статтях 4,16,25,33, 37, 52, 58, 60, 78 Основ законодавства України про охорону здоров'я. Статті 33, 35, 58, 67, 68, 77 Основ визначають вузлові складові медичної допомоги (видка, невідкладна. первинна, спеціалізована, високоспеціалізована тощо). ЇЇ дефініція дається у спеціальних словниках понять і термінів Всесвітньої організації охорони здоров'я, визнаних тих ж Основами (стаття3).

У процесі дослідження конституційного припису "у державних і комунальних закладах охорони здоров'я " медичної допомоги з'ясувався Контитуційним Судом України з огляду на відповідні положення Конвенції про мінімальні норми соціального забезпечення, ухваленої у Женеві 28 червня 1952 року (статті 1,2), Європейської Конвенції про соціальну та медичну допомогу, укладеної у Парижі 11 грудня 1953 року (статті 1, 8-17), Європейського кодексу соціального забезпечення, прийнятого у Страсбурзі 16 квітня 1964 року (частина ІІ), Конвенції про медичну допомогу та допомоги у разі хвороби, прийнятої у Женеві 25 червня 1969 року (пункти 1,3), та одноіменної Рекомендації, ухваленої там жі і того ж дня (статті 7-12, 34), Європейської соціальної хартії, підписаної у Страсбурзі 3 травня 1996 року (статті 11-13), та інших міжнародних документів.

 Отже, термін "медична допомога" широко вживається у національному законодавстві України, є  певні його визначення Всесвітньої орханізації охорони здоров'я,  науковців, медичних університетів й академій, про суперечливість висновків яких йшлося у попередньому пункті. Цілісна правова дефініція цього питання у законах України відсутня, а тому потребує нормативного врнгулювання, що виходять за межі повноважень Конституційного  Суду України.

 Разом з тим поданий вище аналіз термінів "безоплатно" і медична допомога у системному зв'язку з іншими анологічними поняттями, що застосовується в Конституції України, законах України, міжнародних договорах, дає можливість дійти висновку щодо загального змісту безоплатної медичної допомоги. Він полягає у відсутності для всіх громадян обов'язку  сплачувати за надану їм у державних і комунальних закладах охорони здоров"я медичну допомогу як у момент, та і до чи після її отримання.

  На підставі дослідження Конституційний суд вважає, що частина перша статті 49 Конституції України закріплює право кожного на медичне страхування, тобто не обов'язкове, а довільне медичне страхування громадян. Стосовно державного медичного страхування, та його запровадження не суперечитиме конституціного припису "у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно" лише у тому разі, коли платниками обов'язкових страхових  платежів (внесків) будуть організації, установи, підприємства, ініші господарюючі суб'єкти, які займаються підприємницькою діяльністю, державні фонди тощо. Стягнення таких платежів (внесків) з громадян у системі державного медичного страхування не відповідатиме конституціному положенню, що тлумачиться, оскільки буде однією з форм оплати за наданням їм допомоги у державних і комунальних закладах охорони здоров'я.

   Разом з тим, не забороняє положення і можливість надання громадянам медичних послуг, які виходять за межі медичної допомоги (за термінологією Всесвітньої організації охорони здоров'я - "медичних помсслуг другорядного значення", "парамедичних послуг"), у зазначених закладах за окрему плату. На це вже звирталась увага у Рішенні Конституційного Суду України від 25 листопада 1998 року № 15-рп/98. Перелік таких платних послуг не може вторгатися у меже безоплатної медичної допомоги і відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України має встановлюватись Законом.

  Конституційний суд України вважає неприйнятним з позицій припису частини третьої статті 49 Конституції України, що тлумачиться, пропозиції окремих державних органів щодо необхідності встановлення якихось меж безоплатної медичної допомоги у вигляді її гарантованого рівня, надання такої допомоги лише неплатоспроможним верствам населення чи "у рамках, визначених законом" тощо. Це суперечить положенням статті 3, частини третьої статті 22 та низки інших статтей Конституції України. Безоплатна медична допомога, передбачена Конституцією України, повинна надаватись всім громадянам у повному обсязі, тобто задовольняти потреби людини у збереженні або відновленні здоров'я.

 

 


Клиент Клиент
Клиент Клиент
Здравствуйте, у нас проблема возникла с мед персоналом, мы приехали с Египта и у мужа подозрение на малярию, эта болезнь смертельно опасна, нам медсестра которая взяла кровь на анализ сказала, что никто проверять ничего не будет, ни сегодня, ни завтра, потому что у них праздник, возможно после завтра, и то она сказала, цитирую ее слова « за ответ по анализу я не ручаюсь, будет он правильный или нет» , я короче в шоке, не знаю что делать, идти в полицию или куда, я не знаю...
07 марта 2018 в 16:30  





Мы рекомендуем
Адвокат Осикін Володимир
Осикин Владимир







Wayforpay Visa MC Privat24
2011 - 2018    Freelawyer.ua - Все права защищены
x
Задайте вопрос юристам прямо сейчас

- Первый ответ через 15 минут
- Более 5 000 юристов на сайте
- Более 150 000 консультаций