Про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням


Про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

 права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 386 ЦК України та ст. 150 ЖК, що передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Згідно ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власністю іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 72 ЖК, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

 Згідно з ч.2 ст. 405 ЦК України - член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.

Таким чином, вирішення питання про зняття з реєстраційного обліку залежить, зокрема від вирішення питання про її право користування житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

 Доцільно зауважити, що відповідно до ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:

- заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації;

- судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;

- свідоцтво про смерть;

- паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

- інших документів, які свідчать про припинення:

підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства;

підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі,закладі соціального обслуговування та соціального захисту;

підстав на право користування житловим приміщенням.

 Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття реєстрації може бути здійснено односасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених ч.11 ст.6 цього Закону.

 Зняття з реєстрації місця проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, стосовно яких встановлено опіку чи піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки і піклування..

Разом із заявою особа подає:

- документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження;

- військовий квиток або посвідчення про прописку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

У разі подання заяви представником особи додатково подаються:

 документ, що посвідчує особу представника;

 документ, що підтверджує повноваження особи як представника (законного представника).

 Зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

 Особа може доручити в установленому законодавством порядку подавати заяву про зняття з реєстрації місця проживання відповідній посадовій особі виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку за місцем її проживання.