Добавить свою фотографию в ленту
Васковский ОлегУдаленный ПользовательЧерныш  КсенияАдвокат  Евгений АлександровичРудниченко АндрейЮридическая компания  "ДЖОРДАНИ И ПАРТНЕРЫ"Bogdan  SerdyukБованенко АлександрПасичная ИринаБобров АлександрСолодовник ЭльвираВерескун (Крекотень) МаріяАвилова Елена"1 ПРАВОВАЯ КОМПАНИЯ" команда  адвокатов/юристовТОВ "ПРАВО НА ЯКІСТЬ" Команда юристівДавидюк Оксана ЛеонидовнаРыбинцев СергейСавенко ЕвгенийБойко ЮлияЗабальский Юрий
Консультируйтесь с юристом онлайн

Про зелений (екологічний) сільський туризм


Про зелений (екологічний) сільський туризм

   Конституцією  України ст. 42 передбачено, кожен має право на підприємницьку діяльність, як не заборонена законом.

  Відповідно до Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. 

    Законом України "Про особисте селянське господарство", визначено, що ведення особистого селянського господарства полягає в тому, що це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних  відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму. Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог даного Закону, інших нормативно-правових актів.

   Законом України "Про особисте селянське господарство" встановлює, що особисте селянське господарство як вид господарської діяльності, яка здійснюється з метою надання послуг з використанням майна ОСГ у сфері сільського зеленого туризму.

  Сільський туризм визнано окремим видом туризму, розвиток якого є пріоритетним напрямом державної політики у ст.4 та 6 Законом України "Про туризм".

  Доцільно зауважити, що даний вид діяльності відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів діяльності" не підлягає ліцензуванню.

  Згідно "Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)", затверджено Постановою КМУ від 15.03.2006 № 297:

  Готелі та інші об'єкти, призначені для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання) поділяються на:

  колективні - засоби розміщення загальною кількістю місць 30 або більше, в яких надають місце для ночівлі в кімнаті чи іншому приміщенні і за які справляється плата за встановленими цінами;

  індивідуальні - житло, в якому за плату або безоплатно надається обмежена кількість місць (менш як 30). У такому засобі одиниці розміщення (кімнати, житло) повинні бути відокремлені одна від одної.

 Послуги з тимчасового розміщення (проживання) - це діяльність юридичної та фізичної особи з надання місця для ночівлі у засобів розміщення за плату, а також інша діяльність, пов'язана з тимчасовим розміщенням (проживанням), передбачена законом.

  До послуг з тимчасового розміщення (проживання) не належать:

- розміщення юридичною особою своїх працівників у засобів розміщення, що йому належать;

- розміщення осіб, з якими укладається договір про наймання житла на строк, що перевищує один місяць (для курортів строк визначається місцевими органами виконавчої влади);

- розміщення осіб, які надаються у навчальному закладі, у засобі розміщення, що належить цьому закладу;

- безоплатне розміщення фізичною особою членів своєї сім'ї або інших осіб.

 Юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з тимчасового розміщення (проживання) у колективних засобах розміщення, зобов'язані вести книгу відгуків і пропозицій, яка зберігається у доступному для споживачів місці, своєчасно надавати повну та достовірну інформацію про документи, якими вони керуються під час надання послуг, перелік послуг. їх вартість та умови одержання, правила ефективного і безпечного користування засобом розміщення, найменування та адресу виконавця послуг, адреси і номери телефонів органів, що забезпечують державний захист  прав споживачів.

 Фізичні особи - власники або орендарі індивідуальних засобів розміщення зобов'язані подавати у визначений законодавством строк органу відповідної податкової служби декларацію за встановленою формою про дохід, отриманий від надання таких послуг, вести книгу реєстрації, в якій зазначається прізвище, і'мя та по батькові мешканця, рік народження, місце проживання (перебування) та документ, який посвідчує особу, дата прибуття, вартість наданих послуг. Статистичні відомості подаються до місцевих органів виконавчої влади за встановленою ними формою.

  Враховуючи положення Цивільного кодексу України ст. 319 здійснення права власності, а саме: власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону та положень Глави 56: договори з розміщення туристів (оренди житла) можуть бути і письмовими, і усними.

  Доцільно зауважити, що відповідно до глави І  Розділу XIV Податкового кодексу України, а саме ст. 291.5.3 фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приіщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів - не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп.

З повагою,







Мы рекомендуем
Адвокат Осикін Володимир
Осикин Владимир







Wayforpay Visa MC Privat24
2011 - 2018    Freelawyer.ua - Все права защищены
x
Задайте вопрос юристам прямо сейчас

- Первый ответ через 15 минут
- Более 5 000 юристов на сайте
- Более 150 000 консультаций