Как инкриминировать?

Да, Андрей, по своему Вы безусловно правы! Но. Как правильно квалифицировать данные действия? Ведь уголовная ответственность (по ст.185) наступает при хищении на суму превышающую 0,2 налоговой соц.льготы. При раскладе, когда имущество, на которое посягнуло лицо, вообще отсутствует, тогда как правильно квалифицировать такие действия?! Как уголовно-наказуемое деяние или может как административное правонарушение?!

Уважаемые коллеги! А почему Вы квалифицируете по 185, я бы сказала, что тут состав по признакам статьи 186 УК, потому что учитывая обстановку, описанную в фабуле, у правонарушителя не могло быть сто процентной уверенности, что за его действиями никто не наблюдает. Вопрос квалификации налицо, но я бы больше склонялась к 186. А для квалификации по 186 УК размер значения не имеет.

А я считаю, что действия надлежит квалифицировать, как незаконченное покушение.
Обосную.
Постанова Пленуму Верховного Суду України от 06.11.2009 №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності»
4. Крадіжку і грабіж потрібно вважати закінченими з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним.
Якщо особа, котра протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати залежно від обставин справи як закінчений чи незакінчений замах на вчинення відповідного злочину. Закінченим замахом на крадіжку є дії особи, яка викрала майно, але одразу була викрита.
И еще, умный комментарий 80 LVL )) к ст. 15 УК Украины под редакцией «Академії правових наук України и Національной юридичної академії України імені Ярослава Мудрого»:

Замах на злочин — це невдала спроба посягання на об’єкт; діяння не спри¬чиняє шкоди або хоча і спричиняє, але не в тому обсязі, на який був умисел у винного.
4. Поділ замаху на злочин проведено законодавцем за суб’єктивним критерієм на закінчений (ч. 2 ст. 15 КК) і незакінчений (ч. З ст. 15 КК), тобто за ставленням самого винного до вчинених ним діянь, за його власним уявленням про ступінь виконання його діяння у вчиненні злочину.
Закінчений замах на злочин свідчить про невдалу спробу вчинення закінченого злочи¬ну. Тому його нерідко називають невдалим замахом на злочин.
Незакінчений замах на злочин називають перерваним. Наприклад, викра¬дач (крадій) був затриманий як тільки проник у житло або при нападі для вбивства з рук винного було вибито зброю.
5. Залежно від придатності об’єкта (предмета) і засобів посягань розрізняють придатний замах на злочин і непридатний замах (то, что в нашем случае). Останній, у свою чергу, поділяється на такі: замах на непридатний об’єкт і замах з непридатними засобами. Таким же може бути і непридатне готування до злочину.
6. Замах на непридатний об’єкт (він може бути закінченим або незакінченим) має місце тоді, коли об’єкт (предмет) не має необхідних властивостей (ознак) або зовсім відсутній, внаслідок чого винний не може довести злочин до кінця. Особа припускається фактичної помилки, що і позбавляє її мож¬ливості довести злочин до кінця. Це, наприклад, спроба крадіжки з порож¬нього сейфа чи порожньої кишені; постріл у труп, що помилково прийнятий за живу людину; викрадення предмета, помилково прийнятого за вибухові речовини чи наркотичні засоби.
И так постепенно вырисовывается незаконченное покушение на непригодный объект.
Я так вижу.