Действительны ли документы, выданные на оккупированной территории (АР Крым, Донецкая и Луганская обл.)?


Действительны ли документы, выданные на оккупированной территории (АР Крым, Донецкая и Луганская обл.)?

 

Действительны ли документы, выданные на оккупированной территории (АР Крым, Донецкая и Луганская обл.)?

Російська воєнна операція з лютого 2014 року на Кримському півострові завершилась його триваючою окупацією з подальшою анексією, а на Сході України — встановленням незаконними збройними формуваннями контролю над окремими територіями. Ситуація супроводжується складнощами у міжнародних, конституційних та інших політично-публічних правовідносинах. Це все зумовило «розломи» у забезпеченні правового статусу осіб, які опинились на окупованій території (Автономна Республіка Крим та місто Севастополь) та в протекторованих Російською Федерацією. Офіційною реакцією на окупацію Кримського півострова з позицій внутрішньодержавного права стало прийняття Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 р. (надалі — Закон № 1207-VII),

Ст. 5 Закону № 1207-VII Верховна Рада України проголосила, що Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території України. Водночас, усвідомлення відсутності реальної фізичної можливості виконати цю декларацію до припинення окупації, зумовили появу ч. 3 цієї ж статті — «відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права».

Юрисдикцію щодо Кримського півострова визнано РФ (зокрема, поширено дію законодавства РФ на територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя), а Росію визнано державою-окупантом міжнародними організаціями.

Проте, природні процеси людського життя, незалежно від соціально-політичних обставин, продовжуються. Значна частина з них стає підставою для виникнення, зміни чи припинення правовідносин, набуваючи властивостей юридичних фактів (фактів, що мають юридичне значення). І саме у місці їх поєднання з публічно-забезпечувальною діяльністю держави на сьогодні виникають істотні проблеми, що не дозволяють особам реалізувати у повному обсязі свій правовий статус (оформити пенсію, отримати спадщину тощо).

Оперативно реагуючи на загрози суверенітету держави, у ст. 9 Закону №1207-VII визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом; будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків (ч.ч. 2, 3).

У той же час, за приписами частини четвертої статті 9 Закону №1207-VII встановлення зв’язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

Тобто, Законодавець зробив виняток з загального правила щодо недійсності документів, виданими зазначеними вище органами. 

У випадку відмови  органів виконавчої влади України (органів ПФУ, РАГС, нотаріусів тощо) прийняти вказані вище документи — громадянин має право звернутися до суду із відповідним позовом (заявою). Позитивна практика вирішення таких спорів вже напрацьована судами України, у т.ч. за результатами розгляду заяв та позовів, підготовлених адвокатом ЛИТВИНЦЕМ Ю.В.



Другие статьи
Что делать водителю, который попал в аварию. Инструкция по ДТП
В этой статье, я дам краткое, пошаговое руководство, на случай ДТП, используя его, вы сможете сразу же после ДТП осуществить ряд действий, которые в будущем станет залогом победы в Вашем суде по ДТП.  Как себя вести в случае аварии (ДТП)    Шаг 1. Фиксируйте все, что происходит...
Вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення (на прикладі: 162-1 КпАП)
  Згідно зі ст. 245 Кодексу про адміністративне правопорушення (далі по тексту - КУаАП) завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з Законом, забезпечення...
Про скорочене провадження в адміністративній справі
Відповідно до ст. 183*2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту: КАС України) скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: 1) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на...