Ухвали слідчих суддів про заміну запобіжного заходу МОЖУТЬ бути оскаржені в апеляційному порядку


Ухвали слідчих суддів про заміну запобіжного заходу МОЖУТЬ бути оскаржені в апеляційному порядку

Нормами статті 309 Кримінального процесуального кодексу України визначено перелік ухвал слідчих суддів, які можуть бути оскаржено у апеляційному порядку під час досудового слідства. До таких ухвал віднесено зокрема і ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні.

Як вбачається із законодавчої конструкції вказаної норми згаданий перелік є вичерпним.

Однак у рішенні, яке пропонується до уваги Касаційний кримінальний суд надав своє бачення змісту зазначеної норми.

У даній справі ухвалою слідчого судді підозрюваному у кримінальному провадженні за клопотанням прокурора було змінено запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та звернув заставу в дохід держави.

Таке рішення захисником було оскаржено в апеляційному порядку. Проте, апеляційний суд відмовив у відкритті провадження за вказаною скаргою, оскільки на його думку такі ухвали не є предметом апеляційного перегляду.

Таке рішення стало предметом розгляду Касаційного кримінального суду, який ініційовано стороною захисту.

Аналізуючи норми права ККС рішення апеляційного суду скасував та вказав, що Виходячи з системного аналізу ст. 309 КПК України та враховуючи положення ч. 10 ст. 182 КПК України, колегія суддів вважає, що термін «застосування запобіжного заходу» у цьому випадку охоплює не тільки його обрання, але й зміну на інший запобіжний захід.

У провадженні, що розглядається, слідчий суддя відповідно до положень ч. 10 ст. 182 КПК України за клопотанням прокурора змінив запобіжний захід

підозрюваному, застосувавши у такий спосіб до підозрюваного замість застави інший запобіжний захід - тримання під вартою. При цьому в резолютивній частині судового рішення правильно роз'яснено порядок та строки його оскарження.

Отже, апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді про зміну запобіжного заходу, не врахував вимог ч. 10 ст. 182 КПК України та неправильно витлумачив положення ст. 309 КПК України, звузивши її зміст, що призвело до помилкового висновку про відсутність у захисника права на оскарження ухвали слідчого судді.




Задать вопрос Юристам
"Top"