КРИМІНАЛЬНІ ПРОСТУПКИ: ОСОБЛИВОСТІ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ


КРИМІНАЛЬНІ ПРОСТУПКИ: ОСОБЛИВОСТІ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

Незважаючи на те, що інститут кримінальних проступків був передбачений ще у КПК 2012 року, поняття, особливості розслідування та форма судового розгляду кримінальних проступків запроваджуєтеся лише законопроектом 7279-д у 2018 році.

Що таке кримінальний проступок?

Кримінальним проступком є передбачене Кримінальним кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (51 000 грн) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

В свою чергу кримінальні правопорушення (злочини) будуть поділятися на:

-          нетяжкі злочини – основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 000 грн.) або позбавлення волі на строк не більше 5 років;

 -          тяжкі злочини - основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 25 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425 000 грн.) або позбавлення волі на строк не більше 10 років;

 -          особливо тяжкі злочини - основне покарання у виді штрафу в розмірі більше 25 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (більше 425 000 грн.), позбавлення волі на строк понад 10 років або довічного позбавлення волі.

 ВАЖЛИВО! Керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння – кримінальний проступок – ст. 286-1 КК.

 Хто розслідує кримінальні проступки?

Органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання. При цьому дізнавач користується правами слідчого під час здійснення досудового розслідування кримінальних проступків. Отже фактично дізнавач – це слідчий органу досудового розслідування, дії якого регламентується КПК.

У дізнавача буде більше повноважень ніж у слідчого

Статтею 214 КПК передбачено, що до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР проведення досудового слідства забороняється (окрім огляду місця події).

АЛЕ, дізнавач до внесення відомостей про кримінальний проступок до ЄРДР має право:

-          відбирати пояснення;

-          проводити медичне освідування особи;

-          отримувати висновок спеціаліста і знімати показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису у провадженнях щодо вчинення кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту;

-          вилучати знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речей і документів, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.

При цьому результати таких дій дізнавача будуть процесуальними джерелами доказів на рівні із джерелами доказів передбачених ст. 84 КПК (ст. 298-1 КПК).

ПРИМІТКА: КПК не містить визначення поняття «пояснення» та «висновок спеціаліста», тому поки не зрозуміло як ці зміни будуть діяти на практиці.   

Об’єднають необ’єднане

За старими приписами КПК (ст. 217 КПК) не можуть бути об’єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину.

Але змінами передбачено, що не можуть бути об’єднані матеріали в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину за виключенням випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

У таких випадках розслідування злочину та кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства. Положення глави 25 КПК в цьому разі не застосовуються.

Нібито законодавець передбачив, що при об’єднані матеріалів проступку та злочину, застосовуються загальні положення досудового розслідування (до внесення відомостей до ЄРДР проводити досудове розслідування та отримувати докази заборонено).

Але виникає риторичне питання - що робити з доказами, отриманими до внесення відомостей до ЄРДР (докази отримані під час розслідування кримінального проступку), якщо вони об’єднуються з матеріалами злочину?

Я думаю зі мною погодяться адвокати, які спеціалізуються в кримінальних справах, що нерідко об’єднанням/виділенням матеріалів прокурори намагаються легалізувати докази однієї кримінальної справи в іншій кримінальній справі.

Строки притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальний проступок

Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

-          два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

 -         три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі.

 Отже закриття провадження після спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності по статті 130 КУпАП (керування у нетверезому стані) відміняється. 




Задать вопрос Юристам
"Top"