Добавить свою фотографию в ленту
Бойко ЮлияАвилова ЕленаШишкин АлексейСергеева НатальяДавидюк Оксана ЛеонидовнаГриньов Сергій ОлексійовичЗема ВячеславСерафименко ВладимирПасичная ИринаБобров АлександрАдвокат  Евгений АлександровичЛагута ГеннадійНародний адвокатЗабальский Юрий"Головченко & Партнеры"Верескун (Крекотень) МаріяУдаленный ПользовательСавенко Евгений  Borysocheva     NataliiaРудниченко Андрей
Консультируйтесь с юристом онлайн

Про відповідальність медичних та фармацевтичних працівників


Про відповідальність медичних та фармацевтичних працівників

Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом 

(ст. 24 Конституції України)

 Лікар несе повну відповідальність за свої  рішення і дії щодо життя та здоров'я пацієнтів. Він зобов'язаний систематично вдосконалювати свій професійний рівень, використовуючи у своїй діяльності найбільш ефективні відомі раніше і новітні досягнення медичної науки в порядку, встановленому законодавством (п. 2.3 відповідно до "Етичного кодексу лікаря", прийнятого і підписаного на Всеукраїнському з'їзді лікарських організацій та Х з'їзді Всеукраїнському з'їзді лікарських організацій та Х з'їзді Всеукраїнського товариства від 27.09.2009 року).

 Статтею 80 Закону України "Основ законодавства України про охорону здоров'я" (далі по тексту - Закон) визначені види відповідальності за порушення законодавства про охорону здоров'я, а саме особи, винні у порушенні законодавства про охорону здоров'я, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

 Доцільно зауважити, що лікар має право відмовитись від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписі або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров'ю  населення. Лікар не  несе відповідальності за здоров'я хворого у разі відмови останнього від медичних приписів або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму.

 Кожний пацієнт має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги. Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим в будь-якому закладі охорони здоров'я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування (ч. 3,4 ст. 34 Закону).

В даній статті автор зупиниться більш детально на видах юридичної відповідальності медичних працівників.

  Одним із найсуворішим видом покарання є кримінальна відповідальність, підставою якої є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним Кодексом України (далі по тексту: КК України) (ч.1 ст.2 КК України).

  Відповідно до ч.1 ст. 11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинення суб'єктом злочину.

  Суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.

  Спеціальним суб'єктом є особи, які постійно, тимчасово чи спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядуваня, а  також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з використання організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, якими особа наділяється повноважним органом державної влади , органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом (ч.1-3 ст.19 КК України).

 Відповідно до Листа Міністерства Юстиції України від 20.06.2011 року про відповідальність медичних працівників (далі по тексту: Лист) медичні працівники відповідальні за вчинення злочинів на загальних засадах, до того ж у КК є рід складів злочинів, які мають відношення до професійної діяльності лікарів.

  Злочини, що вчиняються медичним працівниками у зв'язку зі здійсненням ними професійної діяльності, умовно можна поділити на такі: злочини проти життя і здоров'я особи (пацієнта); злочини проти прав особи (пацієнта); злочини у сфері господарської діяльності з медичної практики; злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; інші злочини, вчинені медичними працівниками у зв'язку з їхньою професійною діяльністю.

  Переважна більшість "медичних" злочинів сконцентровані у розділі ІІ КК України "Злочини проти життя і здоров'я особи " до них належить, зокрема: неналежне виконання професійних обов'язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 131 КК України); розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусу імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 132 КК України);незаконне проведення аборту (ст. 134 КК України) - у разі якщо медичний працівник не має спеціальної медичної освіти; незаконна лікувальна діяльність (ст. 138 КК України); заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, здійснювати особою, яка не має належної медичної освіти; ненадання допомоги хворому медичним працівником (ст. 139 КК України); неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником (ст. 140 КК України); неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником (ст. 140 КК України); порушення прав пацієнта (ст. 141 КК України), незаконне проведення дослідів над людиною (ст. 142 КК України); порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (ст. 143 КК України); насильницьке донорство (ст. 144 КК України), незаконне розголошення лікарської таємниці (ст. 145 КК України).

 Адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права в свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

  Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальну відповідальність (ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП).

  За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: попередження; штраф; штрафні бали; оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами; права полювання; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; громадські роботи; виправні роботи; адміністративний арешт; арешт з утриманням на гаухвахті).

 Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень.

  згідно вищезазначеного Листа до адміністративним правопорушень у галузі охорони здоров'я населення належать, зокрема: порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм (ст. 42 КпАП); незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ст. 444 КпАП), порушення встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів (ст. 45-1 КпАП).

  Цивільна відповідальність. Статтями 1166, 1167 Цивільного кодексу України встановлені загальні підстави відповідальності за майнову та завдану моральну шкоду, а саме: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правами фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

  Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона не доведе, що шкоди завдано не з її вини.

 Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

 Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадку, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

 В Листі визначено, що цивільно-правова відповідальність у сфері медичної діяльності - це вид юридичної відповідальності, який виникає внаслідок порушення у галізу майнових або особистих немайнових благ громадян у сфері охорони здоров'я і який полягає переважно в необхідності відшкодування шкоди. До особистих немайнових благ громадян, які безпосередньо пов'язані з медичною діяльністю, належать перш за все життя і здоров'я. З цієї причини можна стверджувати, що цивільно-правова відповідальність - це своєрідний засіб забезпечення захисту немайнових прав (життя і здоров'я) пацієнтів при наданні медичної допомоги.

 Варто зазначити, що більшість медичних працівників здійснює свою професійну діяльність, перебуваючи у трудових відносинах з закладами охорони здоров'я. Згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Переважна більшість позовів, що пред'являються пацієнтами до закладів охорони здоров'я (у тому числі до фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що займаються медичною практикою), є позовами про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, спричиненого медичною допомогою неналежної якості. Відшкодування такої шкоди здійснюється відповідно до положень Глави 82 ЦК України.

 Крім того, також існує дисциплінарна відповідальність, що настає у випадку порушення трудових обов'язків. Правове регулювання якої, здійснюється Кодексом законів про працю, Закону України "Про охорону праці", колективними і трудовими договорами в конкретному закладі охорони здоров'я.

   







Мы рекомендуем
Адвокат Осикін Володимир
Осикин Владимир







Wayforpay Visa MC Privat24
2011 - 2018    Freelawyer.ua - Все права защищены
x
Задайте вопрос юристам прямо сейчас

- Первый ответ через 15 минут
- Более 5 000 юристов на сайте
- Более 150 000 консультаций