Відповідно до КзПП Стаття 42. Переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці
При скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;
2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( 3551-12 );
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
Письмо Министерства труда и социальной политики Украины “Об отпусках для одиноких матерей” (N 36-152 от 20.04.2005 г.)
Законом Украины "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно отпусков" (N 2128-IV от 22.10.2004 г.) Верховная Рада установила, что одинокая мать, воспитывающая ребенка, имеет право на дополнительный оплачиваемый отпуск продолжительностью 7 календарных дней без учета праздничных и нерабочих дней.
Данная норма влечет за собой вполне логичный вопрос – кто по законодательству считается одинокой матерью и, соответственно ребенком, который ею воспитывается?
Ответить на данный вопрос взялось Минтруда, разъяснив, что статус "одинокой матери" имеет:
1) женщина, которая не состоит в браке и в свидетельстве о рождении ребенка которой отсутствует запись об отце ребенка или запись об отце сделана в установленном порядке по указанию матери;
2) вдова;
3) разведенная женщина, воспитывающая ребенка без отца, несмотря на факт получения алиментов;
4) женщина, которая вышла замуж, но ее ребенок новым мужем не усыновлен.
Ребенком в данном случае будет считаться лицо в возрасте до 18 лет (до совершеннолетия), если согласно закону, применяемому к нему, он не получает права совершеннолетнего раньше.
