Давайте звернемося до законодавства.
Обов'язок роботодавця.
Ст. 69 Основ законодавства про охорону здоров'я - "Висновки органів медико-соціальної експертизи про умови і характер праці інвалідів є обов'язковими для власників та адміністрації підприємств, установ і організацій".
ч. 5 ст. 6 ЗУ "Про охорону праці": "Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства".
Ч. 1,3 ЗУ "Про охорону праці" - "Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час можливе лише за їх згодою та за умови, що це не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії".
Основи законодавства про охорону здоров'я (ст. 80): особи, винні у порушенні законодавства про охорону здоров'я, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством.
Ч. 2 ст. 41 КУпАП: "Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці крім порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті -
тягне за собою накладення штрафу на працівників від чотирьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян."
Отже, якщо за висновком МСЕК пропонована робота протипоказана конкретній людині, то виконання нею такої роботи недопустиме. У цьому разі згода працівника навряд чи допоможе, оскільки роботодавець не має права змушувати його виконувати таку роботу, не має права йому її доручати. Згадаємо основний принцип трудового права: імперативність. Тому невиконання зазначеної норми я б сприймала порушення законодавства про працю і є підставою для накладення адміністративного штрафу на винну посадову особу.
Крім того, ми не знаємо з яких мотивів працівник їздить у відрядження. На мій погляд, при більш глибокому дослідженні ситуація (за певних умов, звісно) може вийти у ст. 173 КК України - грубе порушення угоди про працю.
